Стівен Кінг - Історія Лізі

середа, 6 серпня 2008 р.

Ось нарешті закінчив читати цю книжку.... Незнаю яким дивом, але я її всетаки подужав :)
Із двох вже прочитаних мною книжок Стівена Кінга вона дуже - дуже відрізняється. Мабуть це, насамперед, зовсім інший стиль написання, він добряче відрізняється від тих жахів Кінга що ми привикли читати. Це якийсь психологічно - філософський роман.
Із перших сторінок багато чого не зрозуміло, купа спогадів які ніяк не в’яжуться між собою, якась кобіта яка втратила чоловіка і т.і... Але з часом сюжет самої книги набирає обертів, вона затягує, дуже важко відірватись від читання :IMXO:
Українським читачам скажу переклад у книги чудовий, за що велика подяка перекладачу.
Книгу однозначно читати варто!!!




Стівен Кінґ давно відмовився від техніки моментального шокування ефектними стартами. Зі своєю цілком заслуженою славою великого магістра жахів він може дозволити собі поступово і підступно втягувати читача у неозоре болото авторських фантазій. Що й робить в «Історії Лізі». Це свіжа книжка (в оригіналі вона вийшла минулого року), тож саме за нею можна судити про рівень майстерності сьогоднішнього Кінґа, якого дехто з критиків вже почав називати сучасним Джойсом... Якщо коротко, фабула роману проста. Лізі Лендон – вдова померлого два роки тому автора бестселерів, володаря численних літературних премій і улюбленця публіки – намагається розібратися з його архівом і своїми спогадами про чоловіка. Вона так само кохає свого померлого Скота Лендона, як кохала його за його життя. Лізі розуміє, що попри свою непримітну роль в його блискучій кар’єрі, вона була для нього джерелом натхнення. (Хоча є й інше джерело – жахливо притягальне озеро)... Лізі усвідомлює, що їхні діти, котрих вони з ним так і не народили – це його численні писання. Часом смішні, часом моторошні, часом примарні, але завжди захопливі. Навкруг Лізі крутиться хтось, кому аж горить заволодіти неопублікованими речами її Скота. Це, виявляється, така цінність, за яку можна навіть вбити... Паралельно Лізі доводиться нарешті зблизька спілкуватися зі своїми не цілком нормальними сестрами. А головне – переосмислювати свій сімейний досвід з чоловіком, темних сторін котрого, як виявляється, вона зовсім не помічала. По суті Стівен Кінґ написав найбільш автобіографічну зі своїх книжок. Ця сімейна історія заводить читача в такі глибини психології творчості, що викараскатися звідти не вдається ще довго після прочитання роману. Це – приманка для тих, хто цінує стилістику словесного плетива. Та автор не був би Кінґом, аби не вмів принадити несподіваними поворотами сюжету шукачів отих раптових емоційних шоків, що про них йшлося на початку. В історію «Історію Лізі» занурюєшся повільно, а далі – лише встигай вигрібати... Варто відзначити роботу українського перекладача. Віктор Шовкун добре попрацював з дуже складним лексиконом Стівена Кінґа, пересипаним американським дитячим сленгом, маловідомими синонімами й рідкісними словосполученнями. © sumno.com

Music: Pink Floyd - Lost For Words

3 коментарі:

Юлия сказав...

Как раз просматриваю все фильмы по Стивену Кингу. Кристина, Останься со мной, Мертвая зона - уже посмотрела. Сейчас буду смотреть Салемские вампиры. В подростковом возрасте Кинг прошол мимо меня. Наверстываю. Уже классика почти.

Kinder сказав...

:)Раджу переглянути: Зелену милю, Ловець снів - обов’язково, також вільм Мла досить непоганий...

Kinder сказав...

P.S Також "1408"...
Як на мене одні із кращий фільмів по його книгах...